Мапа спуску — робоча схема Розлому, яку веде Директорат. Це не мапа у звичному сенсі, бо відстані всередині шахти нестабільні (див. фізика Розлому). Це впорядкований перелік стійких ділянок, кожна зі своїм середовищем, своїми машинами й своїм вартовим.
# Поверхи й сектори
Поверх — одне робоче вікно: відрізок шахти між двома маркерами маршруту. Носій проходить поверх, відбиваючи хвилі машин, а тоді з’єднується з наступним маркером. Поверхи нумерують за секторами: 1-1 — перший поверх сектора 1, а 100-10 — останній нанесений на мапу поверх.
Сектор — десять поверхів суцільної стійкої шахти з одним середовищем. Десятий поверх завжди тримає вартовий сектора, що зберігає ключ маршруту до наступного сектора.
# Десять профілів
Кожен із перших десяти секторів має власне середовище й власного вартового:
ЗАПИС АРХІВУІндустріальний розлом
ЗАПИС АРХІВУМагматичні шахти
ЗАПИС АРХІВУЗамерзлий реактор
ЗАПИС АРХІВУТоксичний ливарний цех
ЗАПИС АРХІВУМагнітне сховище
ЗАПИС АРХІВУПопеляста топка
ЗАПИС АРХІВУКріолабораторія
ЗАПИС АРХІВУЕнергетичне ядро
ЗАПИС АРХІВУПорожнинний прохід
ЗАПИС АРХІВУСерце Розлому# Відлуння
Починаючи із сектора 11 профілі повторюються як відлуння: сектор 11 — це Індустріальний розлом / 2, сектор 20 — Серце Розлому / 2, і так далі аж до десятого проходу в секторах 91–100. Кожне відлуння змінює порядок, у якому атакують машини, додає важчих одиниць і зсуває колірну гаму середовища. Вартові повертаються ще витривалішими.


