Фазовий з’єднувач — винахід, що уможливив C-9. Він виконує дві роботи водночас: бере невеликий стабільний електричний струм з осколка Розлому й за допомогою обмотки з намагніченого сплаву Розлому прив’язує напрямні башмаки носія до одного стійкого маршруту крізь шахту.
# Енергобюджет
Потужність з’єднувача обмежена. Кожна система під живленням бере з нього свою частку. Кріплення турелі, захисне поле чи відсік дронів вимикається, якщо пілот вимагає більше, ніж може дати з’єднувач. Планувальник живлення розподіляє потужність у сталому порядку:
- 1Перша турель⚡ 3
- 2Поле щита⚡ 4
- 3Решта турелей⚡ по 3
- 4Відсік дронів⚡ 3
Знеструмлене кріплення зберігає зброю й боєприпаси. Воно просто не може стріляти, доки живлення не відновиться. Навіть базовій турелі, у якої ніколи не закінчуються набої, потрібне живлення.
Потужність можна підняти в польових умовах калібруванням «Ядро реактора», а назавжди — дослідженням «Ефективність реактора». Схоже, що й сектор Енергетичне ядро живить з’єднувач ззовні.
# Прив’язка
Обмотка зі сплаву походить зі смуги, яку 2206 року підняла платформа P-3. Коли струм тече, з’єднувач тримає носій на маршруті, яким той спускається. Це і є замок спуску. Поки він увімкнений, складки геометрії не можуть залишити носій напризволяще. Коли вимкнений — можуть.
# Ризики
З’єднувач робить носій помітним. Усе в шахті, що реагує на енергію, реагує й на нього. Ільян Венн вважав, що машин приваблює не зброя носія, а осколок у його осерді.



