Яра Демір — механікиня, яка збудувала C-9. Кожна точка кріплення, кожна кабельна траса й кожен компроміс у конструкції носія пройшли через її руки.
# Асистентка
Демір прийшла до програми підіймача 2209 року технікинею-виготовлювачкою й швидко стала асистенткою Ільяна Венна. Саме вона перетворювала його ескізи на деталі. Вона керувала пультом під час калібрування 2214 року й остання говорила з Ільяном, перш ніж згасли камери. Її журнал — єдине свідчення з перших рук. Див. «Порожній підіймач».
# Відбудова
Коли Директорат призупинив пілотовані спуски, Демір продовжила роботу без бюджету, здебільшого ночами. Вона відбудувала фазовий з’єднувач Ільяна за його нотатками й встановила його на первісну розвідувальну раму, міркуючи так: найстаріше обладнання, що будь-коли поверталося з шахти, найімовірніше повернеться знову. Вона скоротила конструкцію до одного пілота. А ще наполягла, щоб базова болтова турель лишалася в кожній конфігурації. «Щось на цьому підіймачі, — написала вона, — мусить ніколи не закінчуватися».
# Після старту
Про старт Марека Демір дізналася, лише коли все вже сталося. Вона стверджує, що зупинила б його. Журнали люльки «Астеріона» показують, що аварійну послідовність керування C-9 оновили за два дні до затемнення — з її термінала.
Броні замало, швидкості замало, точок кріплення замало. Це найкращий підіймач, який будь-коли будували. Поверни його.
— Яра Демір, записка під час передачі, приклеєна всередині кабіни C-9


