Розлом — вертикальна шахта, виявлена 2189 року під улоговиною Хепрі, де за геологічними картами мала бути лише корінна порода. Вона темна, ідеально пряма й облицьована ребристим сплавом, якого не бере жоден відомий бур. Перший же замір глибини дав значення, що змінювалося, хоча ніхто не рухався. Екіпаж, який її знайшов, назвав її Розломом. Назва прижилася — і лишилася навіть тоді, коли всі погодилися, що вона описує шахту погано.
# Місце, машина й аномалія
Архів користується трьома описами водночас, бо жодного з них окремо не досить:
- Місце. У Розлому є стіни, галереї, рейки, вентиляційні отвори й приміщення. Туди можна щось спустити, а з певними труднощами — і підняти назад.
- Інфраструктура. Значна частина шахти збудована: напрямні канали, мережі охолодження, силові шини, сховища й ремонтні машини, які досі виконують свої обов’язки. Див. машини Розлому.
- Фізична аномалія. Відстань, затримка радіосигналу й місцева гравітація суперечать одна одній. Один зонд надіслав звіт раніше, ніж його запустили. Див. фізику Розлому.
Чи Розлом природний, чи збудований, чи це щось, що виросло довкола збудованого, — досі невідомо. Він не відкривається в підтверджений паралельний світ. Розмови про інший вимір трапляються в ранніх публікаціях преси й у деяких брифінгах Директорату, але жоден прилад їх не підтвердив.
# Що всередині
Експедиція нанесла на мапу сто секторів; кожен із них — стійка прохідна ділянка шахти, поділена на десять робочих поверхів. Упізнавані середовища повторюються: промислові галереї, магматичні шахти, замерзлий реактор, токсичний ливарний цех і ще шість глибших профілів аж до Серця Розлому. Кожне таке повторення екіпаж називає відлунням.
Шахта не порожня. Її стінами ходять автономні машини, вони перевозять вантажі й лагодять інфраструктуру. Відтоді як вийшли з ладу перші ретранслятори, ці машини сприймають усе, що несе енергію вниз, як несправність, яку треба усунути. Кожен десятий поверх утримує вартовий сектора — частина того, що екіпаж називає системою вартових.
# Навіщо туди спускаються
Попри ціну, інтерес Директорату тримається на трьох речах. Перша — осколки Розлому, фрагменти аномальної речовини, що зберігають стабільну енергетичну сигнатуру й після вилучення. Друга — знання: будівничі шахти, якщо вони були, розв’язали задачі, яких не розв’язав жоден людський інженер. Третя — страх. Щось там, унизу, вчиться, і статут Директорату виходить із того, що зрозуміти це безпечніше, ніж ігнорувати.
2217 року з’явилася четверта причина. Нижні ретранслятори згасли, а в останньому пакеті пролунав голос людини, яка зникла три роки тому. Див. затемнення «Астеріона».
Це не діра. Діра — там, де чогось немає. А тут щось є.
— Д-р Томас Реєс, польовий записник, 2189
Пов’язані статті
ЗАПИС АРХІВУФізика РозломуДрейф глибини, сигнали, що приходять зарано, теплі ретранслятори й геометрія, яка складається на межах секторів: виміряні аномалії шахти та правила, за якими екіпаж у ній виживає.
ЗАПИС АРХІВУСектори-відлунняЧому сто нанесених на мапу секторів повторюють десять середовищ і десять моделей вартових — і чому жодне відлуння не є точною копією.
ЗАПИС АРХІВУМапа спускуЯк поділено нанесений на мапу Розлом: фазові інтервали, поверхи, сектори, вартові й відлуння — від краю до сектора 100.
ЗАПИС АРХІВУВідкриття Розлому (2189)Звичайна геофізична розвідка улоговини Хепрі натрапляє на шахту там, де мала бути корінна порода, і на зонд, який звітує раніше, ніж його запустили.РОБОЧА ГІПОТЕЗАВідкриті питанняХто збудував шахту? Чому вона пам’ятає? Що таке Серце? Чи може носій повернутися? Питання, які архів тримає відкритими.