Відновлений документ. Відтворено в тому вигляді, в якому його знайдено; правопис і прогалини збережено. Архів не ручається за його твердження.
Вибрані записи з паперового записника, знайденого в інженерній шафці Ільяна Венна після його зникнення. Правопис і закреслення збережено.
# 11 березня 2211
Знову запис із P-3. Переглянув епізод із Повзуном дев’ятнадцять разів. Він не атакує платформу. Він її оглядає. Підхід, контакт, відхід, доповідь (?). Шрам — це те, як виглядає огляд, коли оглядач створений для ремонту рейок, а те, що він оглядає, — не рейка.
# 2 червня 2212
Другу платформу втрачено на інтервалі 14. Та сама картина, що й з першою, але машини прибули на 40% швидше й у більшій кількості. Вони знали, де чекати. Спитав Реєса, чи вважає він, що вони спілкуються. Він сказав: там, унизу, спілкується все, питання лише в тому, чи воно цього хоче.
# 19 січня 2213
Граф спитала, чому машини «дедалі кращають». Вона думає, що хтось їх модернізує. Я думаю, що це ми.
Щоразу, коли ми щось відправляємо вниз, шахта вивчає його форму: енергетичну сигнатуру, масу, зброю, частоту з’єднувача. Наступного разу вона відповідає на цю форму трохи швидше. Не армія. В армії є мета. Це реакція. Гарячка. Антитіла. ~~Воно нас не ненавидить~~ Воно не знає, що ми — це ми. Воно знає, що ми чужі.
Наслідки (запиши їх, поки не здали нерви):
- Кожен спуск ускладнює наступний.
- Вартові — не стіни. Вони — клітини пам’яті.
- Відлуння — це шахта, що пам’ятає останнього прибульця, який прорвався.
- Якщо вона вивчить форму людини, а не лише апарата, то навчиться відповідати людям.
# 8 серпня 2213
Представив раді імунну модель. Представник «Меридіана» спитав, чи можна збирати антитіла. Граф спитала, чи не варто нам узагалі припинити спускатися. Обом я відповів «так». Жоден не зрадів.
# 30 жовтня 2213
Марек знову на зміні біля люльки. Сьогодні навчив його аварійної послідовності — всієї, разом із програмами, яких немає в посібнику. Він спитав навіщо. Я сказав: раптом комусь колись доведеться вести цю штуку самому. Він засміявся.
# Без дати, остання сторінка
Якщо воно може вивчити наші форми, то може вивчити й наші імена. Ім’я — це лише форма, на яку ми відгукуємося.
Не відгукуйся.



